Airtraq® проти ларингоскопа Macintosh: порівняльне дослідження інтубації трахеї

Airtraq® проти ларингоскопа Macintosh: порівняльне дослідження інтубації трахеї

23.02.2022

ВСТУП

Інтубація трахеї та забезпечення дихальних шляхів досі часом залишаються проблемою, незважаючи на те, що це рутинна практика для анестезіолога. Неможливість успішної інтубації трахеї залишається основною причиною ускладнень та смертності в умовах невідкладних станів та під час анестезіологічного супроводу. Незважаючи на різноманітні нововведення та численні розробки нових девайсів для забезпечення дихальних шляхів, ларингоскоп Macintosh (1943 р.) все ще залишається найбільш часто використовуваним пристроєм для оротрахеальної інтубації трахеї. Він вважається «золотим стандартом» для ендотрахеальної інтубації, і саме на його основі оцінюються різні пристрої для дихальних шляхів. Часом, важкі дихальні шляхи неможливо передбачити до моменту початку процедури інтубації, оскільки не існує єдиного фактора, який би 100% передбачав наявність складних дихальних шляхів. Ларингоскоп Airtraq® (Prodol Meditec SA, Bizcaya, Іспанія) – це нещодавно розроблений відеоларингоскоп для використання у пацієнтів із нормальними або складними дихальними шляхами. Кривизна клинка  Airtraq і спеціальне внутрішнє розташування оптичних компонентів дозволяють візуалізувати площину голосової щілини без вирівнювання ротової, глоткової та трахеальної осі. У результаті непрямої візуалізації гортані може знадобитися менше рухів шийного відділу хребта під час інтубації, в порівнянні зі звичайними ларингоскопами Macintosh. Клинок Airtraq складається з двох каналів, один для введення ендотрахеальної трубки (ETT), а інший містить серію лінз, призм і дзеркал, які передають зображення з освітленого наконечника до проксимального окуляра, що забезпечує високоякісний ширококутний огляд голосової щілини та навколишніх структур, а також кінчика трахеальної трубки. Airtraq має анатомічну форму і може використовуватися зі стандартними ETT. При використанні, клинок  ларингоскопа Airtraq слід вставити в рот пацієнта по повздовжній осі язика так, щоб кінчик девайсу розташовувався у лівій частині надгортанного простору. При необхідності надгортанник можна підняти, піднявши клинок в надгортанниковому простору. При такій методиці, ЕТТ не заважає ендоскопічному огляду голосових зв’язок під час інтубації трахеї. Це дослідження було проведено для порівняння звичайного (Macintosh) ларингоскопа з новішим ларингоскопом Airtraq® щодо тривалості успішної інтубації трахеї та необхідних маневрів оптимізації.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Це дослідження було проведено на 80 пацієнтах, які перенесли планову операцію під загальним наркозом. Після схвалення Інституційним комітетом з етики, від усіх пацієнтів було отримано письмову інформовану згоду. Критеріями включення була оцінка за шкалою ASA I та II, вікова група 16-65 років, будь-яка стать. У дослідження брали пацієнтів із травмою голови, психічними розладами, патологією дихальних шляхів (ротоглотки, гортані), ендокринними розладами, та прогнозованими складними дихальними шляхами (наприклад, відкривання рота <2 см, клас 3 і 4 за модифікованою шкалою Малампаті, ІМТ > 35 кг/м2). Пацієнти з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, грижею стравохідного отвору діафрагми та вагітні були виключені з дослідження. Учасників вибірки комп’ютером було випадковим чином розподілено на 2 групи по 40 пацієнтів у кожній: група I (Airtraq) і група II (Macintosh).

Техніка анестезії

В операційній, після встановлення внутрішньовенного доступу, було розпочато в/в введення розчину Рінгера лактату. Усі пацієнти отримували внутрішньовенно глікопіролат 0,2 мг, ондансетрон 0,1 мг/кг, трамадол 2 мг/кг та мідазолам 0,03 мг/кг за 10 хвилин до індукції в анестезію. Був налагоджений стандартний моніторинг. Усім пацієнтам проводилась преоксигенація 100% киснем протягом 3 хвилин. Індукцію проводили із застосуванням пропофолу 2-2,5 мг/кг, а міорелаксацію забезпечували за допомогою векуронію 0,1 мг/кг. Маскову вентиляцію за допомогою мішка проводили із сумішшю кисню, закису азоту та галотану протягом 3 хвилин. Потім була проведена інтубація трахеї ларингоскопом Airtraq або Macintosh відповідно до груп рандомізації. Тривалість спроби інтубації визначалася як час, що пройшов від введення клинка ларингоскопа між зубами пацієнта, до моменту введення ЕТТ за голосові зв’язки та підтвердження вентиляції шляхом аускультації, візуалізації підняття грудної клітки, та появи кривої  капнографії на моніторі. Невдалу інтубацію визначали як спробу, під час якої лікар взагалі не міг інтубувати трахею навіть за допомогою оптимізаційних маневрів або яка потребувала >120 секунд для виконання процедури. У разі невдалої інтубації дозволена інтубація іншим ларингоскопом.

Оптимізаційні маневри, необхідні для проведення інтубації трахеї, оцінювали від 0 до 2 балів:

  • 0 - Ніяких маневрів не потрібно;
  • 1 - Зовнішнє зміщення гортані;
  • 2 - Використання стилета

Під час ларингоскопії POGO (відсоток розкриття голосової щілини) оцінювали від 1 до 4 балів.

  • 1 - 75-100%;
  • 2 - 50-75%;
  • 3 - 25-50%;
  • 4 - 0-25%

Легкість інтубації оцінювалася за від 1 до 3 балів:

  1. 1 - Легка – інтубація трахеї без додаткових маневрів;
  2. 2 - Задовільна – інтубація трахеї з додатковими маневрами;
  3. 3 - Важка – інтубація трахеї невдала навіть за допомогою маневрів

У післяопераційному періоді медик, який не знав, яким чином проводилась інтубація, запитував у пацієнтів про ознаки ангіни (болю в горлі) та про захриплість голосу.

Біль у горлі оцінювався за балами від 0 до 3: 

  • 0 - Болі відсутні;
  • 1 - Лише легкий біль/дискомфорт;
  • 2 - Помірний біль;
  • 3 - Сильний біль

Статистичний аналіз

Усі дані були проаналізовані за допомогою програмного забезпечення IBM SPSS Statistics 20.0. Якісні дані між двома групами порівнювали за допомогою критерію Хі-квадрат, а для порівняння використовували незалежний t-критерій безперервної змінної. Р < 0,05 вважали статистично значущим.

РЕЗУЛЬТАТИ

Всього 80 пацієнтів були випадковим чином розподілені в одну з двох груп для інтубації за допомогою Airtraq (група 1) або ларингоскопа Macintosh (група 2). Демографічні дані були подібними в обох групах. Тривалість успішної інтубації трахеї була меншою в групі Airtraq і складала 18,15 (±2,74) секунди проти 29,23 (±5,04) секунд в групі Macintosh (P <0,001). Загальний показник успішної інтубації трахеї становив 100% (40 пацієнтів) з групи Airtraq і 95% (38 пацієнтів) у групі Macintosh. Двох пацієнтів, які не були інтубовані ларингоскопом Macintosh, інтубували за допомогою Airtraq. Для покращення візуалізації голосової щілини у 97,5% (39 пацієнтів) у групі Airtraq не було потрібно жодних оптимізаційних маневрів. У групі Macintosh цей показник склав 35% (14 пацієнтів)  P < 0,001. Оцінка POGO також була кращою в групі Airtraq. Вона знаходилась на рівні I у 100% (всіх 40 пацієнтів) у групі Airtraq проти 67,5% (27 пацієнтів) у групі Macintosh < 0,001. Легкість інтубації також була кращою в групі Airtraq. Маніпуляція пройшла легко у 97,5% (39 пацієнтів) проти 42,5% (17 пацієнтів) у групі Macintosh, P < 0,001. Післяопераційні ускладнення були подібними в обох групах. Частота болю у горлі була меншою в групі Airtraq, ніж у групі Macintosh. Ларингоспазм і захриплість голосу не спостерігалися у жодного пацієнта в обох групах. У будь-якому випадку в обох групах не було випадків травми губи, зубів або кров’янистих слідів на клинку ларингоскопа та ЕТТ.

ОБГОВОРЕННЯ

Ларингоскоп Macintosh із вигнутим клинком є найбільш часто використовуваним пристроєм для оротрахеальної інтубації, незважаючи на численні розробки нових девайсів для дихальних шляхів. У цьому дослідженні новий пристрій для інтубації Airtraq було порівняно з ларингоскопом Macintosh та оцінено його ефективність. Ми помітили, що загальна тривалість успішної інтубації трахеї була коротшою в групі Airtraq – 18,15 (±2,74) секунди проти 29,23 (±5,04) секунд в групі Macintosh. Подібні результати повідомили Pierangelo Di Marco та інші. Різні дослідження показали, що Airtraq скорочує час інтубації як для досвідчених лікарів, так і для початківців. Інше дослідження показало, що Airtraq значно зменшив час інтубації пацієнтів із важкими дихальними шляхами. Загалом успішна інтубація трахеї склала 100% (40 пацієнтів) у групі Airtraq та 95% (38 пацієнтів) у групі Macintosh. Для покращення візуалізації голосової щілини у 97,5% (39 пацієнтів) у групі Airtraq не було потрібно жодних маневрів оптимізації проти 35% пацієнтів (14 пацієнтів) у групі Macintosh P < 0,001. Лише у 2,5% (1 пацієнт) з групи Airtraq був необхідний один маневр для оптимізації інтубації, тоді як у 55% ​​досліджуваних з групи Macintosh (22 пацієнти), був потрібен один маневр і у 10% (4 пацієнта) була необхідність в двох маневрах оптимізації. McElwain та ін. мав подібний досвід. Оцінка POGO також була кращою в групі Airtraq. Вона складала I бал у 100% випадків (всіх 40 пацієнтів) у групі Airtraq проти 67,5% (27 пацієнтів) у групі Macintosh, P <0,001. У групі Macintosh показник POGO на рівні 2 балів знаходився у 27% (11 пацієнтів), а 3 бали - у 5% (2 пацієнта). У нашому дослідженні два пацієнти, яким не проводили інтубацію ларингоскопом Macintosh, були успішно інтубовані за допомогою Airtraq. Показник POGO також покращився у цих пацієнтів з 3 балів до 1, він був подібним до спостережень Koh et al. Dhonneur та ін. які продемонстрували, що Airtraq забезпечує чудові умови інтубації. Легкість інтубації також була кращою в групі Airtraq. Легка інтубація відбулась у  97,5% випадків (39 пацієнтів), проти 42,5% (17 пацієнтів) у групі Macintosh, P <0,001. Задовільною була інтубація у 2,5% (1 пацієнт) у групі Airtraq проти 52,5% (21 пацієнт) у групі Macintosh. З важкою інтубацією у групі Macintosh лікарі стикнулись у 5% випадків (2 пацієнтів). Кілька досліджень продемонстрували, що ларингоскоп Airtraq також зменшує складність інтубації трахеї у пацієнтів з іммобілізацією шийного відділу хребта та порушенням прохідності дихальних шляхів порівняно з ларингоскопом Macintosh. McElwain et al. помітив, що Airtraq зменшив важкість інтубації, покращив візуалізацію голосової щілини за шкалою Кормака та Лехана та зменшив кількість оптимізаційних маневрів у порівнянні з ларингоскопом Macintosh, подібно до нашого дослідження. Airtraq був рятувальним пристроєм для двох невдалих інтубацій в групі Macintosh і був успішним у кожному випадку, покращуючи оцінку за шкалою Кормака і Лехана з 3 до 1 і POGO з 0 до 80 і 100%. Як повідомляють Maharaj et al. нещодавно опублікований висновок про те, що Airtraq забезпечує на 66% менше рухів у шийному відділі хребта в порівнянні з Macintosh, ще більше підкреслює корисність цього пристрою для цих пацієнтів. В обох групах ми не спостерігаємо серйозних гемодинамічних змін що стосуються артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та ЕКГ. Здається, що Airtraq зменшує ймовірність травмування зубів і верхніх дихальних шляхів. Оцінки травми зубів, виміряні за кількістю зубних клацань та/або тяжкістю зубної компресії, були нижчими при використанні ларингоскопа Airtraq, особливо в сценарії з важкими дихальними шляхами. Це пов’язано з тим, що Airtraq забезпечує високоякісну візуалізацію голосової щілини без необхідності вирівнювати вісь ротової порожнини, глотки і трахеї, тому під час ларингоскопії доводиться прикладати менше зусиль. Результати попередніх досліджень як на манекенах, так і у клінічних умовах показали, що Airtraq легше використовувати та навчати інших його використанню. Ці дослідження підкреслюють, що хоча класично Аirtarq використовувався у складних сценаріях дихальних шляхів, його можна ефективно використовувати як рутинний пристрій для інтубації трахеї. Важливою потенційною перевагою Airtraq є те, що це пристрій одноразового використання, що зменшує ймовірність перенесення інфекційних агентів і ризиків від недостатньої стерилізації. Визнаючи ці проблеми, рекомендації Асоціації анестезіологів Великобританії та Ірландії стверджують, що «одноразові засоби для інтубації» слід використовувати, коли це можливо. Однак, дослідження повідомили, що деякі клинки одноразового ларингоскопа забезпечують гірші умови для інтубації порівняно з клинками багаторазового використання, такими як Macintosh. Ці висновки викликають занепокоєння щодо безпеки одноразових звичайних клинків ларингоскопа. Airtraq принаймні настільки ж ефективний, як багаторазовий ларингоскоп Macintosh, що підтверджує його безпеку в цьому відношенні.

ВИСНОВОК

Ларингоскопи Airtraq і Macintosh однаково ефективні при інтубації трахеї на нормальних дихальних шляхах. Ми виявили, що була значна різниця в легкості інтубації та якості візуалізації голосової щілини при використанні обох пристроїв. Airtraq потребував меншої тривалості для успішної інтубації трахеї зі значно меншою необхідністю у додаткових маневрах оптимізації.

Джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4173514/

Переклад: Дарія Сімчук