Блог
Антибіотикорезистентність - страшний звір

Антибіотикорезистентність - страшний звір

02.08.2021

Протимікробні препарати застосовуються проти мікроорганізмів, які є патогенними для живих істот. Антимікробна стійкість виникає, коли у мікробів розвивається здатність протистояти дії медичних препаратів; вони не гинуть і не сповільнюють темпи свого розмноження при обробці речовиною, проти якої вони виробили резистентність.

Звичайно, лікарям не потрібна антибіотикорезистентність, так як вона ставить під загрозу успішне завершення лікувального процесу. То ж які є шляхи подолання цього явища?

Кожні 5 хвилин у Південно-Східній Азії внаслідок антибіотикорезистентності помирає одна дитина.

Застосування протимікробних препаратів повинно бути виправданим відповідним  клінічним діагнозом або інфекцією, що викликана мікроорганізмами. За підрахунками Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC), щорічно лікарі призначають до 100 мільйонів курсів антибіотиків, в той час як 50% з них взагалі не потрібні. Вибір протимікробних препаратів повинен ґрунтуватися на можливості пацієнта його переносити та на природі захворювання та збудника. Метою антимікробної терапії є використання препарату, який є селективно активним щодо найбільш вірогідного патогену та з найменшим потенціалом до спричинення резистентності та несприятливих ефектів.

Протимікробну профілактику слід застосовувати лише тоді, коли це доречно, тобто до операції, щоб зменшити післяопераційну частоту інфекцій на місці хірургічного втручання. У випадку пацієнтів із ослабленим імунітетом застосовується тривала антибіотикопрофілактика до відновлення імунних маркерів.

Самолікування антибіотиками, неправильне дозування, тривалий прийом, відсутність стандартів для медичних працівників та неправильне використання у тваринництві - головні фактори, що сприяють підвищенню стійкості мікробів до антибіотиків. Високостійкі бактерії, такі як MRSA або мультирезистентні грамнегативні бактерії, є причиною високого рівня захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції у всьому світі. Звіти з регіону Південно-Східної Азії виявляють високу стійкість E. coli та K. pneumoniae до цефалоспорину третього покоління, а більше чверті інфекцій S. aureus стійкі до метициліну. 

«Потрібні негайні дії, щоб запобігти провалу світу в "доантибіотичну еру", коли всі досягнення у галузі профілактики та боротьби з інфекційними хворобами будуть марними, - сказав доктор Поонам Хетрапал Сінгх, регіональний директор регіону ВООЗ у Південно-Східній Азії.

Всесвітня пандемія стійкості до антибіотиків показує, що вона зумовлена надмірним та неправильним використанням антибіотиків, що є загрозою для профілактики та лікування захворювань. Глобальний звіт ВООЗ про резистентність до антибіотиків, фокусується на запобіганні інфікуванню шляхом покращення гігієни, наявності чистої води та вакцинації, щоб зменшити потребу в антибіотиках. 

Не можна тут не згадати і про використання одноразових виробів медичного призначення. Відсутність контамінації їх патогенним та часта заміна зводять до мінімум ймовірність розмноження патогенної мікрофлори та, відповідно, ймовірність виникнення внутрішньо-лікарняних інфекцій, які по природі своїй в більшості випадків є антибіотикорезистентними. 

Чи стикались ви з антибіотикорезистентністю у своїй практиці?

Статтю адаптувала Дарія Сімчук - лікарка-анестезіолог,  співзасновниця Рrogress platform, інструктор BLS від ERC, експерт #проковід від ЮНІСЕФ. Першоджерело: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2221169116309509