Блог
Одноразове - це безпечніше, зручніше і практичніше

Одноразове - це безпечніше, зручніше і практичніше

15.02.2021

Пандемія Covid-19 внесла серйозні зміни в життя всього людства. За рік ми вже звикли до використання медичних масок, дезінфекції та карантинних обмежень, які необхідні для контролю  розповсюдження коронавірусу. Коронакриза також призвела до глобального сплеску попиту на одноразові медичні вироби і терапевтичні засоби, що використовуються у лікарнях заради безпеки пацієнтів та медичного персоналу. Основна причина надання переваги одноразовим пристроям – це інфекційний контроль. Адже коли предмет використовується тільки один раз, він не може передавати інфекційні агенти!

Медичні організації розвинених країн, ще до початку пандемії почали переходити на стерильні одноразові інструменти. Це допомогло знизити ризик госпітальних інфекцій і перехресного зараження. А також виявилося, що використання одноразових інструментів більш екологічне та економічно вигідне! Зменшуються витрати, що пов'язані зі стерилізацією та утилізацією багаторазових виробів. Менш страждає навколишнє середовище – адже у нього не потрапляють агресивні хімікати, які використовують під час стерилізації. Крім того, одноразові інструменти зроблені із сучасних матеріалів, які підлягають переробці.

ГОСПІТАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ – ЗАГРОЗА №1

За оцінками ВООЗ інфекційними хворобами при отриманні медичної допомоги в лікарнях України заражаються до 40% пацієнтів. А при хірургічному втручанні існує ще більш високий ризик інфікування як для пацієнтів, так і для медпрацівників. Таким чином, майже кожен другий може підчепити у стаціонарі якусь нову хворобу! 

В Україні щорічно відбувається до 50 тис. випадків зараження внутрішньолікарняними інфекціями і приблизно 10% з них закінчується летальними випадками. Найбільш розповсюдженими патогенами є синьогнійна паличка, стафілокок, віруси гепатиту В і С, легіонела, менінгокок, ротавірус. І це далеко не всі інфекції, які пацієнти можуть отримати через контакти з іншими хворими, медперсоналом та забрудненим обладнанням! 

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА ДЕЗІНФЕКЦІЇ 

Існують Державні санітарні норми та правила дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації медичних виробів у закладах охорони здоров’я, в яких чітко прописані гігієнічні вимоги до приміщень і проведення стерилізації.  Адже для того щоб використати інструмент чи обладнання повторно він має бути стерильним та мати мінімальні шанси на перенесення збудників інфекцій. Це досягається складним-технологічним процесом, що прийнято об’єднувати збірним поняттям «стерилізація». 

Лише дотримання всіх цих послідовних етапів з дотриманням правил обробки може гарантувати відносну безпечність використання багаторазових інструментів. Пропущення будь-якого етапу або недотримання вимог призводить до неефективної стерилізації. Щоб цьому запобігти кожний лікувально-профілактичний заклад повинен мати центральне стерилізаційне відділення (ЦСВ). Саме від його належної роботи та облаштування залежить якість стерилізації, здоров’я пацієнтів і медичних працівників, які її проводять.

ЯК ПРАЦЮЄ ЦСВ?

Щоб запобігти розповсюдженню хвороб через медичні вироби, кожний лікувально-профілактичний заклад повинен мати центральне стерилізаційне відділення (ЦСВ). Саме від його належної роботи та облаштування залежить якість стерилізації медичного обладнання, здоров’я пацієнтів і медичних працівників. 

ЦСВ повинно розташовуватися так, щоб працівники з операційного блоку могли якнайшвидше і без перешкод дістатися до стерильного обладнання. Воно не повинно знаходитися у безпосередній близькості до палат, де перебувають пацієнти. У відділенні має бути передбачений вхід для працівників і два вікна. Одне – для передачі інструментів на стерилізацію, а друге – для видачі стерильних. Відділення для стерилізації ЦСВ обов’язково ділиться на три зони – для брудного обладнання, чистого і стерильного. В брудній зоні проводять передстерилізаційну обробку: сортують, дезінфікують, миють і сушать медичні вироби для подальшої стерилізації. В другій зоні упаковують і стерилізують. Потім простерилізовані медичні вироби потрапляють у стерильну зону, де і зберігаються до потреби. 

Для кожної зони та інструментарію існують правила експлуатації обладнання (яке повинно бути справним та встановленим таким чином, щоб його можна було легко і ретельно очистити), засобів дезінфекції та способів стерилізації. Є суворі вимоги навіть до якості води, яку тут використовують! Чітко прописані гігієнічні норми прибирання та провітрювання приміщень, а у стерильній зоні ще й обов’язкова дезінфекція ультрафіолетовим опроміненням. 

Гігієнічні умови праці персоналу ЦСВ також включають ряд вимог: проходити один раз на рік профілактичний медичний огляд для своєчасного виявлення безсимптомного зараження бактеріями, не допускати гнійно-запальних захворювань шкіри, ретельно мити руки, а всі маніпуляції з медичними виробами проводити тільки в гумових рукавичках. У чисту та стерильну зони співробітники ЦСВ мають входити через повітряний шлюз або тамбур та змінювати халати, що призначені для роботи у відповідній зоні.

ЩО МАЄ В СЕБЕ ВКЛЮЧАТИ В СЕБЕ ПРОЦЕС СТЕРИЛІЗАЦІЇ?

  •  Первинна механічна обробка: замочування в спеціальному дезінфікуючому розчині, суворо дотримуючись часу експозиції, або автоматичне очищення дезінфікуючим розчином у спеціалізованому обладнанні для миття, що є доволі дорогим та громіздким. Після чого відбувається миття інструментів під проточною водою та промивання дистильованою.
  •  Далі інструменти багаторазового використання пакуються в спеціальні пакети для стерилізації з відповідним маркуванням.
  •  Лише після попередньої передстерилізаційної обробки переходять до наступного етапу - безпосередньо стерилізації за допомогою автоклаву. Процес стерилізації проходить під дією високих температур починаючи від 180 °С. Обов’язково дотримуватись часу експозиції.
  •  Потім інструменти мають зберігатись у стерильних пакетах у приміщеннях з відповідним освітленням, температурним режимом та контролем вологості повітря.

Для контролю стерильності один раз на три місяці (а якщо у закладі є відділення хірургічного профілю з операційним блоком, то один раз на місяць) проводять бактеріологічні дослідження 3-5 медичних виробів. 

Але і цих правил не завжди дотримуються. Причин безліч: не має приміщення для ЦСВ або коштів для обладнання і потрібних засобів дезінфекції та стерилізації, а ще й людське недбальство… Через що і маємо такі високі показники інфікування у лікарнях.

«Успіх профілактики і контролю інфекцій у медичних установах завжди залежить від цілого ряду чинників, – заявила представниця ВООЗ в Україні д-р Марте Еверард. – Якісне обладнання має величезне значення для належної дезінфекції, проте не менш важливу роль для безпеки пацієнтів грають і такі прості речі, як гігієна рук і безпечне видалення відходів».