Блог
 Відмінності методу в операційній та інтенсивній терапії

Відмінності методу в операційній та інтенсивній терапії

29.06.2021

Метод високого потоку використовується в різних умовах в операційній та інтенсивній терапії.

У чому полягають ці відмінності, а також як використовується метод в ЛОР-операціях,  розповів лікар-анестезіолог Інституту отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України, кандидат медичних наук Денис Покришень.

У чому полягає різниця у використанні  методу оксигенотерапії високого потоку в операційній і в інтенсивній терапії?

В інтенсивній терапії ця методика використовується в тих умовах, коли пацієнт дихає сам. Це один зі способів кисневої терапії, який є значно ефективнішим, ніж кисень низького потоку. Дійсно, лікарі, які працюють з ковідними пацієнтами, кажуть, що назальна канюля низького потоку неефективна. Вона дозволяє забезпечити оксигенацію на певний період часу, але вона так чи інакше призводить до погіршення стану пацієнтів, тобто це уявне покращення. А саме при використанні високого потоку крім оксигенотерапії, також створюється додатковий тиск у дихальних шляхах. Він незначний, але це змінює клінічну картину і змінює перебіг захворювання, і змінює прогноз.

В анестезіології при веденні складних дихальних шляхів або при використанні цього методу при деяких хірургічних втручаннях на дихальних шляхах. Принципова відмінність полягає у тому, що пацієнт знаходиться в стані загальної анестезії, м’язової релаксації, тобто він не дихає. Всі м’язи його виключені за рахунок уведення спеціальних медикаментів і цей метод дозволяє або встановити контроль над складними дихальними шляхами і це таке більш широке його застосування в анестезіології, або дозволяє виконати деякі короткочасні  оперативні втручання. Це вже більш специфічне  застосування високопотокової назальної канюлі в аспекті хірургії дихальних шляхів.

Чому назальні канюлі у нас не такі популярні, як на Заході?

Більшість інновацій у медицині надходять до нас із західних країн, а не від нас до них.

У світі цей метод використовувався задовго до пандемії, але в нас ці установки з’явилися лише після того, як почалася пандемія, і коли у світі їх почали використовувати саме з цією метою. Чому їх не було раніше? Важко сказати. Тому що певною мірою має значення інформаційна депривація. До початку ковід навіть анестезіологи, які часто і рутинно працюють зі складними дихальними шляхами, все одно про метод високого потоку не чули.

Маючи в нашому інституті відповідне обладнання, ми використовували цю методику з 2016 року.

Спочатку багато колег дуже скептично до цього ставилися. Мовляв, як метод оксигенотерапії високого потоку може бути ефективним, якщо пацієнт паралізований і без дихальних рухів, і при тому протягом півгодини у нього сатурація (рівень кисню в крові) буде 100 %.

Анестезіологи з Великої Британії, які вперше застосували цей метод, – це талановиті, неординарні та сміливі професіонали, тому що треба мати певну професійну відвагу, щоб використати цю методику саме в умовах загальної анестезії.

В Україні ми лише наслідували їх досвід. І до 2020-го року наш центр був єдиним, де в Україні використовували метод оксигенотерапії високого потоку саме в ЛОР- хірургії та під час ведення складних дихальних шляхів.

Розкажіть про використання методу під час ЛОР-операцій. Що важливо знати?

Використання методу в хірургії гортані та трахеї також певною мірою змінило практику. Дуже часто, особливо під час операцій на голосових складках, пацієнт має бути знерухомлений. Тобто складки мають не рухатися і хірург під мікроскопом має виконувати певні голосопокращуючі втручання. Якщо у трахеї знаходиться трубка, вона перешкоджає огляду елементів гортані та ускладнює, а часто унеможливлює виконання втручання.

Якщо використовуються інші доступні методи вентиляції, вони також мають певні недоліки, викликають коливання операційного поля, наприклад.

Найкращі умови для роботи хірурга -  точної та мікроскопічної хірургії гортані, створюються саме при використанні високого потоку, тому що пацієнт може бути повністю знерухомлений. І подання кисню через носову канюлю дозволяє хірургу працювати безперешкодно протягом певного проміжку часу і на абсолютно стабільному знерухомленому операційному полі.

Деякі втручання, які раніше було складно виконати, завдяки використанню цього методу зараз можуть бути виконані  в ідеальних умовах.

 У лор-госпіталі в Лондоні, де цей метод вперше використали в анестезіології, хірурги  виконали вже більше тисячі втручань з використанням назальної високопотокової канюлі.

Слід пам’ятати про обмеження у часі, тому що все-таки це неповноцінна вентиляція, якщо  пацієнт знаходиться у стані загальної анестезії. І безпечно можна використовувати тільки протягом 30 -максимум 40 хв.

А чи говорять сьогодні про більш широке використання цього методу під час Лор-операцій в Україні?

Ці пацієнти сконцентровані в невеликій кількості лікарень. От наприклад, наш інститут або деякі інші лікарні Україні, які займаються лікуванням саме таких пацієнтів. Це дуже вузький сегмент хірургії та анестезії. Тобто високоспецифічний. Тому навряд чи буде у нас таким популярним використання кисню високого потоку в лор-операціях. Наприклад, в Інституті таких пацієнтів, які потребують подібних операцій на трахеї чи гортані, приблизно 250 в рік. Це дуже невелика кількість. Але от щодо ведення саме складних дихальних шляхів, забезпечення складних інтубацій, то це дійсно буде цікаво і корисно широкому загалу українських анестезіологів при будь-якому оперативному втручанні, тому що інтубація трахеї – це стандартна загальноанестетична маніпуляція, яку виконують всі анестезіологи рутинно й інколи для певної кількості пацієнтів це може бути дуже ускладнено. І в таких умовах використання цієї методики може мати переваги, зменшити ризики і навіть врятувати життя пацієнта.